PISA-2018


Деякі питання участі України в міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018

            Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2016 року №72-р «Деякі питання участі України в міжнародному дослідженні якості освіти РІ8А-2018», умов Угоди про участь України у міжнародному дослідженні якості освіти (РІ8А)-2018 між Міністерством освіти і науки України, Українським центром оцінювання якості освіти та Організацією економічного співробітництва та розвитку від 08.12.2016, а також наказу Міністерства освіти і науки України від 13 лютого 2018 року №138 «Про підготовку та проведення в 2018 році основного етапу міжнародного дослідження якості освіти РІ8А-2018 в Україні» у квітні-травні 2018 року в Україні буде проводитися основний етап дослідження РІ8А-2018.

           Метою цього міжнародного дослідження є порівняння освітніх систем понад 80 країн/економік світу шляхом вимірювання читацької, математичної та природничо-наукової грамотності 15-річних учнів/студентів. Значна увага в дослідженні PISA приділяється вивченню чинників, що впливають на успіхи учнів/студентів у навчанні.

        У рамках підготовки до проведення основного етапу PISA сформовано вибірку закладів освіти, учні/студенти яких можуть узяти участь у дослідженні ( учні 2002 року народження).

Список закладів освіти м. Добропілля, обраних для участі в дослідженні 

 

п/п

Назва закладу освіти

1

Білозерська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №18 Добропільської міської ради Донецької області

2

Добропільська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів Добропільської міської ради Донецької області

   

Download
публікації PISA.pdf
Adobe Acrobat Document 58.5 KB
Download
nakaz_MON_138.pdf
Adobe Acrobat Document 2.6 MB
Download
nmo-149.pdf
Adobe Acrobat Document 142.7 KB


            Міжнародні порівняльні дослідження стали невід’ємною частиною системи оцінювання якості освіти у багатьох країнах світу. Вони дозволяють об’єктивно оцінити стан освіти в державі, сформулювати пріоритетні напрямки і визначити фактори вдосконалення галузі.

   Дослідження PISA (Programme for International Student Assessment, офіційний веб-сайт програми www.oecd.org/pisa) проводиться кожні три роки. У дослідженні беруть участь підлітки віком 15 років, з більш як 70 країн світу. Саме такий вік учасників тестування був обраний з огляду на те, що у цьому віці (у більшості країн-учасниць) учні закінчують основну школу, і вимоги до учнів не надто відрізняються у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD) та ОЕСР – скорочення українською).

   У межах Програми підлітки проходять тестування з математики, природничих наук і читання, а також відповідають на запитання під час анкетувань. Варто зазначити, що дослідження не перевіряє знань програмового матеріалу, натомість його завданням є визначити в учнів здатність до використання знань і умінь з математики та природничих наук у життєвих ситуаціях, а також, яким рівнем читацької грамотності вони володіють.

Дослідження має на меті визначити, наскільки учень зможе використовувати знання і уміння, отримані в школі, коли зустрінеться з певними життєвими труднощами і викликами, у яких ці знання й уміння зможуть допомогти. Тобто, PISA має на меті визначити, наскільки в учнів розвинена здатність до читання, розуміння й інтерпретації різноманітних текстів, які вони ймовірно зустрінуть у повсякденному житті; до використання знань і умінь з математики, для розв’язання різноманітних життєвих викликів і проблем, пов’язаних із математикою; до використання знань і умінь природничих наук, для вирішення різноманітних життєвих проблем, пов’язаних із певними науковими ситуаціями.  Основною метою таких досліджень як PISA не є змагання між державами. Країни-учасниці відрізняються за соціально-економічним становищем, мають свої культурні, національні особливості, специфіку підходів до формування змісту освіти і вибору способів навчальної взаємодії тощо. Порівняльний характер дослідження визначається в першу чергу можливістю проаналізувати результати країни у різних циклах дослідження, визначати тенденції в освітній галузі конкретної країни.

Участь в PISA-2018 дозволить громадянам України, зокрема, спеціалістам у галузі освіти, об’єктивно оцінити стан середньої освіти в країні, усвідомити значущість поступових перетворень у цій сфері, політикам – приймати обґрунтовані рішення про необхідність змін.   Уряд доручив Міністерству освіти і науки України забезпечити участь України у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018 та визначив відповідальним за його проведення Український центр оцінювання якості освіти. (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2016 р. № 72-р «Деякі питання участі України у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018») Міністерством освіти і науки України затверджено план заходів щодо організації та проведення міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 (наказ Міністерства освіти і науки України від 23.02.2016 року № 149. Офіційний сайт програми PISA-2018 в Україні)

У дослідженні 2018 року буде брати участь близько 80 країн світу, серед яких Україна. Основною предметною галуззю цього циклу стане читання. Для країн існують дві форми участі – комп’ютерна або паперова. Україна братиме участь у паперовій версії, тобто усі варіанти тестових буклетів та опитувальників будуть заповнюватися учнями вручну.

   Тестування триває 2 год., упродовж яких учні працюють з одним із 13 тестових зошитів. Тестові завдання представлені у декількох форматах: вибір одного з варіантів відповіді, надання короткої і розгорнутої відповіді. У тестуванні надається стимул (текст або уривок з тексту, який представляє реальну життєву ситуацію або розкриває зміст певної проблеми), а потім декілька тестових запитань до цього стимулу. Учасники отримують різні варіанти тестових зошитів, у яких комбінуються наявні тестові завдання.


1. Загальна інформація про дослідження

У 2016 році Україна долучилася до одного з найбільш масових міжнародних досліджень якості освіти – PISA. У поточному циклі проекту, який почався 2015 року й завершиться в 2018 році, візьмуть участь понад 70 країн. Назва дослідження PISA розшифровується як Programme for International Student Assessment (Програма міжнародного оцінювання учнів). Це дослідження створено за ініціативою Організації економічного співробітництва й розвитку, ОЕСР (Organisation for Economic Co-operation and Development, OECD). В Україні за організацію й проведення дослідження відповідає Український центр оцінювання якості освіти та регіональні центри оцінювання якості освіти, а за підготовку національного звіту за його результатами – Інститут освітньої аналітики. Багатоплановість дослідження, його стосунок до різних складових освіти зумовили залучення фахівців Національної академії педагогічних наук України, аналітичного центру CEDOS, Спілки ректорів, Спілки роботодавців України, Спілки керівників навчальних закладів, Інституту модернізації змісту освіти, інститутів післядипломної педагогічної освіти, Альянсу сприяння зовнішньому тестуванню в Україні (USETI) та інших установ на різних етапах його підготовки.

Такі увага й інтерес різних установ до дослідження зумовлені тим, що воно є надважливим для України, оскільки дозволить вивчити те, наскільки український підліток буде здатним/ою стати частиною глобалізованої економічної системи, наскільки він/вона усвідомлює загальні принципи та ідеї наукової теорії й здатний/а використовувати навчальні здобутки в різноманітних життєвих ситуаціях, бути успішними в сучасному інноваційному суспільстві: генерувати нові ідеї, розвивати власну систему знань, застосовувати її для розв’язування актуальних, особистісно й суспільно значущих проблем. PISA проводиться раз на три роки, у кожному трирічному циклі приділяється особлива увага одній з дисциплін, яка визначається як провідна (основна) галузь оцінювання. Ідеться про зосередження на змісті певної галузі в матеріалах з тестування та в матеріалах опитувальника PISA. Так, читацька грамотність була провідною галуззю в 2000 та 2009 роках і буде провідною 2018 року; математика – у 2003 та 2012 роках; природничі дисципліни – у 2006 й 2015 роках.

2. Хто братиме участь у дослідженні?

Базова кількість учасників вибірки дослідження становить близько 5 000 осіб (У пілоті, травень 2017 року-3000 осіб, попадають близько 2-х шкіл з області, де не менше 42-х 15-річних та кілька сільських- для повної картини результатів дослідження). Питання віку учасників тестування є одним з найбільш сутнісних для програми. Дослідники, які працювали в PISA, глибоко вивчили освітні системи різних країн і з’ясували, що період закінчення обов’язкового етапу навчання в більшості з них припадає на вік 15 років. Тому в усіх країнах світу тестування проходитимуть 15-річні підлітки незалежно від того, у якому класі вони навчаються. В Україні в пілоті 2017 рік- учні, які народилися з 01.01.-31.12.2001року, в базовому проекті 2018 року –з 01.01-31.12.2002 року. Варто зазначити, що PISA має надзвичайно точно описані стандарти організації й проведення дослідження та звітування за його результатами. Країни, які не дотримуються цих стандартів, виключаються з дослідження без додаткових пояснень. Щодо вибірки дослідження, то вона є неупередженою та стандартизованою. Міжнародний партнер програми – WESTAT – надає завдання, які виконують представники всіх країн-учасниць. Українська сторона представить списки всіх навчальних закладів країни, де навчаються 15-річні підлітки (а це загальноосвітні школи, ліцеї, гімназії, професійно-технічні навчальні заклади, коледжі тощо), додавши до них їхні характеристики. За цими даними міжнародні партнери визначать список навчальних закладів-учасників, після чого в цих навчальних закладах випадковим чином будуть обрані підлітки, які пройдуть тестування.

3. На папері чи комп’ютері?

Однією з найважливіших характеристик програми PISA є її динамічність і відповідність сучасним тенденціям в освіті. Так, уже впродовж двох циклів дослідження країни можуть обирати комп’ютерний формат тестування та опитування замість паперового. На сьогодні близько 60 країн беруть участь саме в комп’ютерному форматі тестування, що дозволяє їм урізноманітнити зміст тестових завдань та отримати цілу низку даних про уміння учнів, пов’язані з веб-середовищем.

Паперовий формат тестування передбачає формування 12 різних зошитів для учнів, тобто майже кожен учень в аудиторії отримає унікальний набір завдань, що дозволить уникнути списування, підказок з боку інструкторів тощо. Кожен зошит складатиметься з кластерів завдань з читання (провідної галузі), математики та природничих наук.

Процедури проведення тестування подібні до процедур зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Вони також передбачають роботу інструктора з проведення тестування, який роз’яснює учням процедури, слідкує за порядком в аудиторії, часом початку та завершення роботи. Утім, однією з відмінностей між проведенням PISA та ЗНО є те, що тестування проводиться в тому навчальному закладі, у якому навчається учень. Це однак не є підставою для хвилювань щодо прозорості дослідження, оскільки програмою передбачено цілий ряд заходів для запобігання можливим зловживанням. Серед них, зокрема, буде залучення незалежних спостерігачів до проведення тестування в класах, а також незалежний аналіз статистичних даних за результатами тестування.

4. Тести програми

Українські фахівці вже долучилися до процесу підготовки текстів завдань українською мовою, на сьогодні були перекладені й адаптовані трендові завдання програми й відбувається процес їхнього узгодження в межах країни та з міжнародними експертами.

СТРУКТУРА ТЕСТІВ І ОПИТУВАЛЬНИКІВ

В Україні учні проходитимуть тестування впродовж 2-х годин, працюючи з одним з 13 тестових зошитів. Примірники кожного тестового зошиту надаються великій кількості учасників тестування для того, щоб можна було здійснити порівняльний аналіз результатів тестування як у межах однієї країни, так і серед усіх країн-учасниць.

5. Предметні  галузі

Читацька грамотність: Здатність особи до роботи з текстами (розуміння, використання, здійснення власних умовиводів на його основі, зацікавлення змістом тексту) з метою досягнення власної мети, використання і вдосконалення власного потенціалу, активної участі в суспільному житті.

 Математична грамотність: Здатність особи до визначення й усвідомлення ролі, яку математика відіграє у сучасному світі; надання добре обґрунтованих суджень; використання математики в приватному житті й активної участі в житті суспільства.

 Природнича грамотність: Наявність в особи наукових знань, та її здатність визначати певну проблему, отримувати нове знання, пояснювати певні наукові явища, робити обґрунтовані висновки про певні наукові явища, розуміти основні характеристики науки як частини системи людського знання, усвідомлювати, як наука і технології змінюють наше матеріальне, інтелектуальне та культурне середовище, прагнути залучитися до галузей, пов’язаних з наукою, бути активним членом суспільства.

Тестові завдання представлені у декількох форматах: вибір одного з варіантів відповіді, надання короткої і розгорнутої відповідей. У тестуванні надається стимул (текст або уривок з тексту, який презентує реальну життєву ситуацію або розкриває зміст певної проблеми), а також декілька тестових запитань до цього стимулу. Учасники отримують різні варіанти тестових зошитів, у яких комбінуються наявні тестові завдання.

Під час проведення основного етапу дослідження PISA 2018 буде впроваджено два обов’язкові опитувальника для кожної з країн-учасниць: «Опитувальник для учнів», на заповнення якого надається близько 35 хвилин, та «Опитувальник для адміністрації навчальних закладів», час заповнення якого становить 45 хвилин. Опитувальники охоплюють широке коло контекстних даних. Модель опитувальників є стабільною: опитувальник для учнів заповнюється кожним учнем,( у якій вони надають інформацію про себе, про свої оселі, спосіб життя, піклування про учнів з боку батьків та їхня підтримка, навчання в ранньому дитинстві, наявність мотивації до навчання, залучення до читання, інтерес до математики, задоволення від наукового пізнання, повага до інших, а також здатність регулювати свою власну навчальну поведінку), опитувальник же для адміністрації навчальних закладів – директорами відповідних навчальних закладів. 

6. Використання результатів дослідження в освітній практиці

Дані дослідження PISA, отримані під час контекстного опитування, демонструють країнам-учасницям, як соціальне та економічне походження учнів може позначатися на тому, наскільки добре вони навчаються в школі.

Результати PISA можуть стати важливим індикатором перспектив економічного зближення країн зі своїми розвиненими сусідами. Адже PISA надає картину того, як освітні системи країн зі сталим економічним розвитком забезпечують свою молодь найважливішими фундаментальними компетентностями, необхідними для безперервного навчання та продуктивного працевлаштування.

7. Що може отримати Україна?

Очевидно, що, долучаючись до програми PISA, Україна може запозичити досвід країн, які активно використовують результати дослідження для вивчення чинників, що впливають на якість освіти й удосконалення власних освітніх моделей, для здійснення реформувань у вітчизняній освітній галузі на основі реальних даних про навчальні досягнення наших учнів. Отримані в ході дослідження PISA дані слугуватимуть надзвичайно цінним джерелом інформації для керівних органів країни, науковців, широких кіл освітян, громадськості, батьків та самих учнів. Здійснений Програмою аналіз результатів міжнародного порівняльного оцінювання, а також надані на його основі рекомендації сприятимуть зростанню якості освіти в нашій країні й покращенню її показників у наступних дослідженнях PISA. 

 

Download
PISA-2018.pdf
Adobe Acrobat Document 259.4 KB